Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Гайда! II, меж. Мартъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу.
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Ум. мерзененький.
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали.
Поквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
Сухозлотиця, -ці, ж.
1) = сухозлітка 1.
2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы.
3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Щавій, -вію, м. = щавель, Rumex Acetosa.
