Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огузка

Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить. Гол. III. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГУЗКА"
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе. Желех.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Опухнути. Cм. опухати.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Харпацтво, -ва, с. 1) Бѣдность, нищенство. 2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво. Стор. II. 254.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.