Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одуріти

Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУРІТИ"
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна. Вх. Уг. 249.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго! К. Дз. 74.
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл. 1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16. 2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.