Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу?
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий.
Подуха, -хи, ж. Духота.
Приборкувати, -кую, -єш, сов. в. прибо́ркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья птицѣ, окарнать крылья. Приборкано усім орлятам крила.
2) Прибирать, прибрать къ рукамъ. Думав шляхту приборкать трошки. Вона добре свою свекруху приборкала, тепер а ні писне.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ.
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову.
Штола, -ли, ж.
1) Глубокая впадина въ скалѣ.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: штола. Скала.
