Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олениця

Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНИЦЯ"
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Дивогля́дний, -а, -е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68.
Доле́жати, -ся. Cм. долежувати, -ся.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Порух, -ху, м. Движеніе.
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться. Г. Барв. 522.
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Розмахати, -ся. Cм. розмахувати, -ся.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана. Мил. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.