Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оленина

Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНИНА"
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати. Желех.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок. Черниг. г.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня. Волч. у. (Лободовск.).
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. І. 192. Cм. промова.
Суятний, -а, -е. Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.