Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окучка

Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКУЧКА"
Бочковий, -а, -е. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.
Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. Н. Вол. у.
Допра́вити Cм. доправляти.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.