Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олейник

Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙНИК"
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Бойня, -ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Черк. у. Ум. ри́ховка.
Усмикнути, -кну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.