Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олейник

Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙНИК"
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Галяпа, -пи ж? Бранное слово для женщины. Шух. І. 34.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса. Кв. І. 234.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Оліярня, -ні, ж. = олійниця. Вх. Лем. 443.
Омазкати, -каю, -єш, гл. Обмазать. Вх. Лем. 443.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму. Гн. II. 230.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Тхір, тхора, м. Хорекъ, Mustela putorius. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. Ум. тхо́рик.
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.