Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олейник

Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙНИК"
Відставити Cм. відставляти.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали. ЗОЮР. І. 42.  
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.