Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олень

Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Рудч. Ск. II. 160. Ум. оленець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНЬ"
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, ґедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Заге́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гей!
Лямпарто́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури. К. Хм. 65.
Мигті́ти Cм. миготати.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Тіло, -ла, с. 1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. Ном. № 8509. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. Мнж. 22. спасти з тіла. Похудѣть. 2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився. Гол. II. 469. 3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. Вх. Пч. І. 10. б) Stipa pennata. Лв. 102. 4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Хвастощі, -щів, ж. мн. Хвастовство. Мир. ХРВ. 121. Харьк. у., Борз. у.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.