Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оленок

Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Анке́рь и анки́р, -рю, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.
Відсвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84.
Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Рудч. Ск. II. 126. Ніс... задрався догори. Стор. МПр. 83. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Однокінний, -а, -е. Одноконный.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Росплюватися, -плюю́ся, -єшся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.