Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідстобурчувати

Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДСТОБУРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДСТОБУРЧУВАТИ"
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Каганцевий, -а, -е. Плошечный.
Колющий, -а, -е. = колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.
Ламаний, -а, -е. Ломаный, переломленный. Харьк. Назбірали останків ламаного (хліба) сім кошиків. Єв. Мр. III. 8.
Мета́тися, -та́юся, -єшся, гл. Бросаться, метаться. Лютим огнем, яростію палають без міри, метаються ось як на мене, як лютії звіри. Чуб. V. 448.
Павун, -на, м. 1) = павич. Вх. Зн. 46. 2) Павлиное перо. Шух. І. 128.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Скарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Сотворіння, -ня, с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДСТОБУРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.