Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідтуляти

Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТУЛЯТИ"
Вентерь, -ря, м. = ятір.
Вискіпати, -паю, -єш, гл. 1) Выковыривать. 2) Отыскать, найти. От я собі вискіпаю чоловіка. Г. Барв. 397.
Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Черк. у. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав. Котл. Ен. І. 30.
Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Шинар, -ра, м. см. цапар. Шух. І. 171.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.