Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідтуляти

Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТУЛЯТИ"
Канапчик, -ка, м. Диванчикъ. Славненький такий канапчик. Лебед. у.
Мо́чка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Нерозважно нар. 1) Безутѣшно. Нерозважно плакала. Мир. ХРВ. 317. 2) Неразсудительно, легкомысленно.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.  
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка. Н. Вол. у.
Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула. Грин. III. 394.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ. Ном. № 11734.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.