Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідтавати

Повідтавати, -таємо, -єте, гл. Оттаять (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТАВАТИ"
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Пересклити, -склю́, -лиш, гл. Вставить новыя стекла.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Роз'їзд, -ду, м. Разъѣздъ.
Сал, -лу, м. При ловлѣ рыбы: все пространство воды или льда, захваченное сѣтями. Поп. 100.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл. 1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. КС. 1882. XII. 500. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає. Чуб. V. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.