До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Cм. шнир.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі.
Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Прагнути, -ну, -неш, гл. Жаждать, желать сильно. Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху.
Прохмелитися Cм. прохмелятися.
Роздавлювати, -люю, -єш, сов. в. роздавити, -влю, -виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу.
