Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідчиняти

Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЧИНЯТИ"
Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Ґлузува́ти = глузувати.
Напі́й, -по́ю, м. Напитокъ. Ой куме мій молодий, то ваш напій дорогий. Гол. IV. 442. Я го буду тим вітати, тим напоєм частувати. Гол. І. 207.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.  
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому. Міусск. окр.
Самостай, -таю, м. Раст. Senecio erucaefolius L. ЗЮЗО. І. 136.
Скілька, скільки, скілько, мѣст. 1) Сколько. Рудч. Ск. І. 65. Не питав і не знав де вони і скільки. ЗОЮР. І. 9. 2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок. МВ. ІІ. 54. 3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху. Ном.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Шабаш, -шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.