Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідчиняти

Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЧИНЯТИ"
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій. Козелецк. у.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Комонь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи. Н. п.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри. Стор. МПр. 80.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй. Ном. № 3440.
Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина. Вх. Зн. 69.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.