Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. То старець убогий, він безрукий, безногий.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Вола дарують без ярма. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Царівну оддав, щастям дарував. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Бери гроші, аби дарував душею.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. А я таку занехала матусину волю. Нещасливе закохання треба занехати.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі?
Охлясти и охлянути, -ля́ну, -неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Охляв, як в дощ щеня. Охляв уже, не ївши три дні. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Сиджу сама, серце в мене охляло.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней.
2) Ученическій. Школярської юхи набрався.
