Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватріти

Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТРІТИ"
Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Ном. № 9671. Вола дарують без ярма. Ном. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71, Царівну оддав, щастям дарував. Чуб. ІІІ. 272. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. МВ. І. 12. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. Мил. 15. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Лохв. у. Бери гроші, аби дарував душею. Черкас. у.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315.
Охлясти и охлянути, -ля́ну, -неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Котл. Ен. I. 17. Охляв, як в дощ щеня. Ном. № 12134. Охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Грин. І. 121. Сиджу сама, серце в мене охляло. Г. Барв. 299.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе. Мир. ХРВ. 257.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней. 2) Ученическій. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.