Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуйка

Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його. Мнж. 113.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. Черк. у. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. німчик.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Цвах, -ха, м. Липовец. у. = цвях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.