Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помішник

Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІШНИК"
Бобер, -бра, м. 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. Чорні бобри на шубойку. Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. бобрик, бобричок.
Дзвонарі́в, -ре́ва, -ве Звонаревъ.
Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 786.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8.
Перестругати Cм. перестругувати.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Промішкання, -ня, с. Сожительство. Мет. 354.
Сп'юх, -ха, м. Раст. Hyoscyamus niger. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.