Гноїння, -ня, с.
1) Гноеніе.
2) Унаваживаніе, удобреніе.
Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Хлопці сиділи, постолики корчили.
2) Кривить. Батько як зачав корчити лице.
3) = корчувати.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Попідземний, -а, -е. То-же, что и підземний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.
Хрестянин, -на и пр = християн и пр.
