Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Як Бог годить, то й мокре горить. Годить, як болячці.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. . Ум. лощинка.
Незвичайно нар.
1) Необыкновенно, необычайно, необычно.
2) Невѣжливо, неприлично.
Попопанькатися, -каюся, -єшся, гл. Повозиться, поняньчиться много.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору.
