Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потоптати

Потоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати. Ном. № 331.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОПТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОПТАТИ"
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Літопи́с I, -са, м. Лѣтописецъ. Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами. К. ЧР. 412.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОПТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.