Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.

Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.

Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.

Кумання, -ня, с. 1) Вступленіе въ кумовство. 2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди. К. ХП. 102.

Пацюк, -ка, м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. І. 148. 3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.

Роздягати, -га́ю, -єш, сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.

Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.

Супруга, -ги, ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я зїм у супрузі. Камен. у.

Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста. Гн. І. 115.