Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виклесуватися

Виклесуватися, -суюся, -єшся, гл. Развиться, возмужать. Иноді малим і не хороше, а потім, як виклесується, до такий тобі стане парубок або дівка. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЕСУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЕСУВАТИСЯ"
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Зміев. у. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. Староб. у. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Мил. 75. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою. К. Псал. 32.
Виготовувати, -вую, -єш, сов. в. виготувати, -тую, -єш, гл. Изготовлять, изготовить, приготовлять, приготовить. Кадовби набиває, клепки сама було виготовує. Г. Барв. 423.
Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.
Вирячити Cм. вирячувати.
Наві́рити Cм. навіряти.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться. Вх. Зн. 45.
Подія, -дії, ж. 1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. 2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. Стор. МПр. 146.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛЕСУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.