Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свербіти

Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБІТИ"
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. І. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. [p]Р. Дн.[/p]
Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать. Желех.
Нагніти́ти Cм. нагнічувати.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Промогоричити, -чу, -чиш, гл. Пропить деньги, ставя могоричі. Желех.
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.