Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свербіти

Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБІТИ"
Зневолити Cм. зневолювати.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Отріб, -рібу, м. Нутро, внутренности. Вх. Зн. 45.
Понапиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться. Рудч. Ск. II. 163.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Частий, -а, -е. Частый. Господи! пошли пчолам моїм зачати густії меди, жовтії воски, частії рої. Чуб. І. 74., Ум. частенький. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24.
Чуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Чувствовать себя. АД. І. 182. Которий у великих гріхах чувається, то сповідайтесь ви наперед Богу. АД. І. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.