Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свид

Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. Шух. І. 18. Сим. 23. Св. Л. 306. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Сим. 23. Ном. № 13663. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. О. 1862. X. Писар. 31. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. Мнж. 192. У свид жати жито. Борз. у. У свид брати льон. Борз. у. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. Могил. у. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИД"
Викінчити Cм. викінчувати.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139.
Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко. Макс.
Фабури, -бур, ж. мн. Бакенбарды. Вх. Лем. 4 77.
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.