Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверщок

Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРЩОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРЩОК"
Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Закру́кати, -каю, -єш, гл. Закаркать. Закрукають кречети сизі. Стор. II. 143.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кордобанець, -нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Помежно нар. = помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.
Свердан, -на, гл. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Тринкати, -каю, -єш, гл. Картавить. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРЩОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.