Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Паси, та й заранше пригонь.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Похмуро дивит в крицяну рушницю.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.
Чернобіль, -лю, м. Раст. Gentiana carpatica.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.
