Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слабко

Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАБКО"
Вистромити, -ся. Cм. вистромляти, -ся.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность. Левч. 38.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Гліб. 42. Сякий-такий бродяг понапускав. Чуб. II. 330.
Прищитати Cм. прищитувати.
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.
Сумирити, -ся. Cм. сумиряти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.