Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сукманина

Сукманина, -ни, ж. = сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину. Pauli.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКМАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКМАНИНА"
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Порубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.
Прищуватий, -а, -е. Прыщеватый. Мил. М. 99. Сало прищувате. Грин. II. 19.
Сокирня, -ні, ж. Деревянный полукругъ у плуга, служащій для измѣненія ширины паханіи, а также и для помѣщенія инструментовъ (топора, бурава и пр.).
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУКМАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.