Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схоронятися

Схоронятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. схорони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. = ховатися, сховатися. Ти будеш по тернах, по байраках схоронятися. АД. І. 128. Роступися, сира земле, то я схоронюся. Чуб. V. 602.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОРОНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОРОНЯТИСЯ"
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Лв. 100. Cм. Гордовина.
Жовня́ний, -а, -е. Относящійся къ жовні.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Політуха, -хи, ж. Летающая (эпитетъ мухи). А я муха полетуха. Грин. III. 666.
Привозити, -жу, -зиш, сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу? Рудч. Ск. II. 7.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. Cм. роз'юшитися.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХОРОНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.