Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схибити

Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИБИТИ"
Забідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Оновити Cм. оновляти.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Передражнити Cм. передражнювати.
Попарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Спарить нѣсколько паръ. 2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. О. 1862. І. 28. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХИБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.