Дочува́ти, -чува́ю, -єш, сов. в. дочу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Глухий не дочує, то вигадає.
Їдненький, -а, -е., Ум. отъ їде́н.
Ма́цати, -цаю, -єш, [p]одн. в.[/p] мацнути, -ну́, -не́ш, гл. Щупать, ощупывать. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема (перстіня).
Мі́зька, -ки, ж. Мезга.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею.
Понапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ). Діти понапаскуджували.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма.
Хламидник, -ка, м. Босякъ.
