Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Відраювати, -раюю, -єш, сов. в. відраяти, -раю, -єш, гл. Отсовѣтовать, не совѣтовать, не посовѣтовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Дознава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Ніхто не може дознати Божої тайни. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Да́ти му́дрости дозна́ти. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. Ми родимось турботи дознавати. Під час пригоди дознати приятеля. Cм. Дізнава́ти.
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перевязать лошадей рядами.
2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував?
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо? — — ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані?
Фірманський, -а, -е. Кучерской.
