Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ.
Огорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. огорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Огорчать, огорчить. Чи вам дочки, чи вам синочки гірке слово сказали? Чим вони вас огорчили? Думаю: як його й огорчати їх.
Спинчатися, -ча́юся, -єшся, гл. = спинатися 3. Хиба це можно спинчатися з губернатором?
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси.
Цвітонько, -ка, м. Ум. отъ цвіт.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці.
