Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Допаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -су́ся, -се́шся, гл. Оканчивать пастись.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся.
Підо пред. = під. Підо мною татари стояли.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала.
Прокапати, -па́ю, -єш, гл. Капать сквозь что. Що мої реберечка травка поростає, а мої карі очі кров прокапає.
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Розігрувати, -рую, -єш, сов. в. розігра́ти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разыгрывать, разыграть.
2) = розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало.
