Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонісінько

Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНІСІНЬКО"
Гаргара, -ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.
Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Ґивта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Ковтати. Вх. Лем. 407.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Кармазинка, -ки, ж. Родъ яблокъ съ темнокрасною кожею. Харьк. г.
Королиха, -хи, ж. Жена короля. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців. Чуб. III. 281.
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.