Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонко

Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ном. № 2139. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Шейк. Та пряди кужель тонесенько. Чуб. V. 917.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКО"
Битниця, -ці, ж. = бетельня. Кобел. у. Кіевск. у.
Випиляти Cм. випилювати.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи. Біл.-Нос.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить. Чуб. V. 1106.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Тізю! меж. Призывъ для теленка. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.