Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонко

Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ном. № 2139. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Шейк. Та пряди кужель тонесенько. Чуб. V. 917.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКО"
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Прихильно нар. Благосклонно.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ. Ном., стр. 299, № 310.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.