Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тончити

Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНЧИТИ"
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г.
Катраночка, -ки, ж. = катран? У городі катраночка, ходить Галя як панночка. Н. п.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш? Ном. № 2799.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.