Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить.
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Облямка, -ки, ж. = облямівка.
Перегуляти, -ля́ю, -єш, гл. Прогулять.
Похвала, -ли, ж.
1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали.
2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха.
3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. На похвалу сорока яйцем похвалиться.
Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи.
Хлепіт, -поту, м.
1) Плескъ, всплески.
2) мн. хлепоти. = гряда 3.
