Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топило

Топило, -ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте. Кубан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПИЛО"
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Диви́дло, -ла, с. Видъ? Славний козак Максим Залізняк славного дивидла, — не буде на Україні ні ляха, ні жида. Лукаш. 54.
Долі́шній, -я, -є. Внизу лежащій, нижній. Cм. доліський.
Масля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ маслянка.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Писаночка, -ки, ж. Ум. отъ писанка.
Примилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Поддабриваться, поддобриться къ кому, выражать, выразить кому любовь, подольститься.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). Шух. І. 22. б)ди́кий. Thymus montanus. Шух. І. 22.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.