Видавити Cм. видавлювати.
Діло́ва́ння, -ня, с. Заборъ. Двір у його обгорожений ділованням. Ой ти дівчино, моє мальовання, подай мені ручку через діловання.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Як же ж можна щоб не звеличати його. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Попримазувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и примазати, но во множествѣ. Попримазувала вже в обох хатах.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
Чепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Прихорашиваться. Чепуриться, наче на весілля.
