Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи.
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Біднили нас постоями (ляхи).
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон.
