Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Гамкання, -ня, с.
1) Дѣтск.: ѣда.
2) Чавканіе.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії.
Пороз'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и роз'їстися, но о многихъ.
Служба, -би, ж.
1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає.
2) — божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе.
3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Ум. службонька, службочка.
Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання.
Учта, -ти, ж. Угощеніе, пиръ. Прийшли гості.... почалась учта.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову.
Цибатень, -тня, м. = цибань.
