Відпіратися I, -раюся, -єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося.
Волочок, -чка, м.
1) Ум. отъ волок. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш.
2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный.
2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Охоложувати, -жую, -єш, гл. = охолоджувати.
Плазом нар.
1) Ползкомъ.
2) Плашмя. Ударив плазом.
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря.
Шіснадцять, -тьо́х числ. Шестнадцать.