Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уморхати

Уморхати, -хаю, -єш, гл. Утомить, сильно изморить. Хоч яка була вморхана, хоч як задихалась. О. 1861. IX. Стор. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОРХАТИ"
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр. Шух. I. 272, 318.
Негоже нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Грин. ІІІ. 164. Та й плакати мені негоже. МВ. І. 29.
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой. Kolb. І. 305.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Ухилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. ухилитися, -люся, -лишся, гл. Уклоняться, уклониться. Шукали його вхопити, і вхиливсь од рук їх. Єв. І. X. 39. Плигав, вертівся, ухилявся. Котл. Ен. VI. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.