Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Набга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.
Обсіяти Cм. обсівати.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша.
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють.
Таврований, -а, -е. Мѣченый.
Хурделити, -лю, -лиш, гл. О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. Вітер хурделить.
