Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли.
Гнітуха, -хи, ж. = гнітючка.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Усе живло тремтіло його духу.
Корононька и короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Милу́н, -на, м. 1) Возлюбленный, любовникъ. 2) Милый, любимецъ. Удала мама милуна (т. е. родила сына).
Різочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа.
2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко!
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був.
Скерувати, -ру́ю, -єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться.
