Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ.
Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Багатих та доладніх уборів. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця.
