Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Гашення, -ня, с. = гасіння.
Зільни́к I, -ка, м. = золільник.
Налеті́ти Cм. налітати.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився.
2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити.
Сирівець, -вцю и -вця, м.
1) Хлѣбный квасъ. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець.
2) = сириця.
3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі.
Удруге нар. Вторично, во второй разъ. П'ятниця вдруге не трапиться.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
