Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хурбет

Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРБЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРБЕТ"
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Злячи, -жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Лягти́ Cм. лягати.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Сердувати, -дую, -єш, гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.
Типтися, -пчуся, -чешся, гл. Трястись на телѣгѣ. Доведеться типтися до Володарки або й далі. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРБЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.