Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса. Подольск. г.

Гірошник, -ка, м. Раст. Spiraea Ulmaria L. ЗЮЗО. І. 137.

Гнилеча, -чі, ж. Гниль. Там так смердить у ямі гнилеча: картопля, чи що, зашилась.

Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. І. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.

Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Ном. № 1426. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Полт. Polyporus. ЗЮЗО. І. 132. Під пеньком губка. Ном. № 5396. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Ном. № 13672. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Ном. № 2654. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. Ном. № 13672. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. ІІ. 202. Нема ні кресала, ні губки. Грин. І. 219. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Н. Вол. у. Цілу губку я уткала. Черниг. у. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». Вас. 171. 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. I. 137.

Залютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ ярость.  

Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло! Г. Барв. 96.

Оновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить. Шевч.

Оплатки, -ток, ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.

Попереважувати, -жую, -єш, гл. Перевѣсить (многое).