Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовно

Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Барки, -ків, м. мн. 1) Плечи. 2) взяти за барки. Взять за грудь (во время драки).
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Ощадно нар. Бережливо, экономно.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Пресподниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення. Єв. Мр. XIV. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.